Пам’ятка для молодих вихователів «Правила поведінки та спілкування в ДНЗ»

НАМАГАЙТЕСЯ:
Мати в душі прекрасний ідеал,мрію і прагнути до неї. Бути кращим,пам’ятаючи,що досконалості немає межі.
Рости професійно,бути в курсі останніх досягнень професійної науки, не зупинятися на досягнутому.
Бути завжди в рівновазі,стримуючи негативні емоції.
Виходити з конфліктних ситуацій з гідністю та гумором.
Вибачати,співчувати,співпереживати,бути великодушним та поблажливим.
Жити легко,просто і радісно. Бачити у всьому позитив.
Бути завжди доброзичливим та дружелюбним –це основа вашого здоров’я.
Скрізь навести порядок,створити оазу доброти,лобові та краси – в душі, в родині,на роботі. Прививайте це дошкільнятам.
Бути добрим і чесним. Пам’ятайте,що добро зроблене вами,завжди повернеться до вас у кілька разів більшим.

Пам’ятайте:

«Терпіння - дар Неба».
Людина ,яка володіє терпінням,не принизиться до роздратування.
Завжди є той,кому потрібна ваша допомога,кому важче,ніж вам.
Велика місія жінки – нести у світ любов,красу та гармонію.
Колектив –це теж родина. Закріпіть мир нашої родини добрими думками,добрими словами,добрими справами.
Ваші пояснення повинні бут доволі простими і зрозумілими дітям.
Коли дитина розмовляє з вами,слухайте її уважно.
Не скупіться на похвалу.
Не створюйте конфліктних ситуацій.
Слідкуйте за зовнішністю та поведінкою.
Ваше відношення до роботи,людей,предметів – зразок для наслідування.

Виховуючи дітей,намагайтеся:

Любіть дитину такою,якою вона є.
Поважати у кожній дитині особистість.
Хваліть,заохочуйте,створюйте позитивну емоційну атмосферу.
Помічати не недоліки дитини,а динаміку її розвитку.
Зробіть батьків своїми союзниками у процесі виховання.
Заохочуйте дитину задавати питання.

В ДНЗ забороняється:

1. Кричати і карати дітей.
2. Виставляти вчинки дітей на публічний показ.
3. Приходити до дітей з поганим настроєм.
4. Обговорювати з батьками поведінку чужої дитини.
5. Залишати дітей самих.
6. Принижувати дітей.

10 заповідей педагога

1 заповідь: Люби вихованця,якого тобі довірили батьки,всією душею,серцем,розумом.
2 заповідь: Намагайся бачити у кожній дитині повноцінну,унікальну особистість,яка гідна визнання та поваги,виявляй терпіння,такт і толерантне відношення до дитини та її родини.
3 заповідь: Усвідом у повній мірі відповідальність за кожну дитину-за її психологічний та фізичний стан,емоційне благополуччя,тісно взаємодій зі спеціалістами ДНЗ для більш якісної систем роботи з розкриття потенційних здібностей кожної дитини.
4 заповідь: Віддай кожного дня дітям все,що знаєш сам,розвивай їх здібності,вибираючи найбільш прогресивні методи виховання та розвитку.
5 заповідь: Пам’ятай,що знання без почуттів,добрих справ і чистих думок не окрилюють,а руйнують людину.
6 заповідь: Твердо знай,що любе насилля,яке ти здійснюєш над особистістю(фізичне та моральне) незалежно від мети ставить під загрозу твоє звання «педагог».
7 заповідь: Оцінюй вчинок,стан вихованця,а не особистість та ніколи не розпочинай виховні дії у поганому стані.
8 заповідь:Сприймай батьків як перших союзників у справі розвитку дитячої особистості.
9 заповідь: Співпрацюй зі спеціалістами ДНЗ ,що допоможе формуванню у спеціалістів та батьків підтримки загальнолюдських цінностей.
10 заповідь:Цінуй своїм ДНЗ,як своєю домівкою,постійно поповнюй свої знання,активно працюй над самоосвітою.

Найбільше щастя в житті- це,щоб захоплення та робота співпадали. Але головним у кожній творчій діяльності –колектив однодумців,який постійно самовдосконалюється,творчий,креативний,у будь-яку мить готовий підтримати всі починання та ідеї.

Сучасні підходи до організація ігор-занять

з дітьми раннього та молодшого

дошкільного віку.

(методичні рекомендації)

Л. С. Виготський в своїх дослідженнях доводить, що сприймання є основною психічною функцією дітей раннього та молодшого дошкільного віку. Будь-яке сприймання в цьому віці відрізняється двома особливостями: афективний характер – так Виготський визначає першу особливість, яка відображає яскравість та емоційну забарвленість всього, що сприймає дитина. Друга особливість в тому, що саме на основі сприймання розвиваються інші психічні функції дитини: увага, мова, мислення, уява.

Мислення маленької дитини має наочно-дійову форму як вміння відтворювати раніше побачене на основі конкретної наочної ситуації. Виготський відзначає, що саме в цьому віці «вся свідомість працює на користь сприймання». Отже, для забезпечення гармонійного розвитку дітей 2-3 років педагогам необхідно створити умови для розвитку дитячого сприймання. А позитивними вони будуть лише тоді, коли педагог організує емоційно забарвлене сприймання дітьми предметів та явищ навколишньої дійсності, що переходить в дію, яке супроводжується коментарями дорослого. Основним принципом організації навчання дітей раннього та молодшого дошкільного віку можна визначити так: що бачу, з чим дію, те і розумію!

В ранньому та молодшому дошкільному віці діти сприймають якийсь предмет або явище по одній деталі, і спираючись на неї, осмислюють весь предмет. Таке сприймання цілого за однією деталлю є природною особливістю дитячого сприйняття і носить назву «Синкретизм».

Спираючись на дослідження Н.Короткової про особливості розвитку пізнавальної діяльності малюків, ігри - заняття з дітьми 2-3 років необхідно будувати на основі організації практичних дій з предметами та іграшками, в ігрових вправах з образно-символічними матеріалами: настільно-друкованими матеріалами, кубиками, предметними картинками.

Пізнавальний розвиток дітей відбувається в різних видах діяльності: ігровій, продуктивній (малювання, ліплення, аплікація, конструювання), сприйманні художньої літератури та музики яке організовується дорослими навколо тем, які близькі дітям. Він має цілісний характер, що базується на цілісному сприйманні навколишнього світу.

При такому підході до спільної діяльності дорослого з дітьми добре використовувати єдиний ігровий сюжет ( гра в козенят, зайчиків, прогулянка в ліс), або внесення та обігрування привабливої іграшки-персонажу ( лялька, ведмедик, іграшки з лялькового театру) чи хтось приходить в гості і пропонує дітям погратися. Організація занять у формі вправ ігрового характеру дозволяє забезпечити цілісність образного сприймання, що найбільше підходить для дітей раннього віку.

Основні прийоми, які можна використати при організації ігор-занять з дітьми раннього віку:

- Сюрпризні моменти, пов'язані з неочікуваною появою або зникненням іграшок та предметів.

- Використання зорових (картинки, ілюстрації, книги, предмети та іграшки) слухових (музика, мова, шуми, записані на дисках ), тактильні (предмети та іграшки різної фактури і текстури) прийомів , поєднаних з супроводом дій дитини та коментарем дорослого чи невеличкими літературними текстами.

- Прихід в гості до дітей іграшок чи персонажів лялькового театру з проханням допомогти їм в чомусь.

- Спонукання малюків до наслідувальних рухів ( «Давайте пострибаємо як зайчики, політаємо як пташечки і т.д.).

- Образно-виразний показ ілюстративного матеріалу («Ой, що тут у нас на таці стоїть? (вихователь заглядає під серветку і звертається до дітей: «Дітки, а знаєте хто до вас в гості прийшов? Звірята. Ось вони» і т.д.).

- Використання загадок, потішок, творів художньої літератури, як цікавого моменту, що спонукає дітей до продуктивної пізнавальної діяльності ( «Падав сніг»).

Патріотичне виховання дітей

Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм.

Патріотизм (грец. patris — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Основними напрямами патріотичного виховання є:
— формування уявлень про сім’ю, родину, рід і родовід;
— краєзнавство;
— ознайомлення з явищами суспільного життя;
— формування знань про історію держави, державні символи;
— ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;
— формування знань про людство.

Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади старших.
Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх громадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьківщини — рідного селища. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі багатств рідної землі, а її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного селища, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність зберігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квітучих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:

* Йдучи вулицею рідного селища, розповісти про визначні пам’ятки, які знаходяться на цій вулиці.

* Познайомити дітей із назвою вулиці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?

** Побувати в прабабусь та прадідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного селища. Які цікаві легенди, приказки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.

* Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного селища, а ввечері запропонуйте намалювати свої враження від прогулянки.

* Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному селищі. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб селище завжди було охайним і привабливим.

* Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.

* Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи проживають і донині в рідному селищі.

* Знайомте дітей зі звичаями та традиціями рідного краю.

* А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співайте, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і письменників.

* Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного селища.